Виставка об’єднує двох знакових постатей сучасного українського мистецтва – скульптора Олександра Дяченка та художника Олександра Бабака. Дует митців не є випадковим, адже їхні творчі пошуки та тематичні інтереси перетинаються в дослідженні історичної антропології й топографічних особливостей українського ландшафту, що безпосередньо впливає на образність їхніх витончених, але водночас грандіозних робіт.

Їхній підхід до створення творів вирізняється неквапливістю та відсутністю миттєвої реакції на стрімкі зміни подій і настроїв. Це радше глибокий, зважений погляд на фундаментальні екзистенційні питання, що знаходиться у западині рівноваги та спокою.

‍

У 2025 році у Стрийському парку відкрився другий скульптурний маршрут. Цього разу роботи розміщено на Алеї платанів, перетворивши це місце на відкриту та живу галерею. Маршрут складається з дванадцяти монументальних гранітних скульптур. Серед авторів — Олександр Дяченко, Ілля Новгородов, Василь Татарський, Вінсент Бофіс-Урдіґас, Лієн Чінь Хо, Алессіо Ранальді, Юрій Багаліка, Томас Оліва та Джоні Гогаберішвілі.

Проєкт реалізовано в межах Фестивалю «Львівський тиждень скульптури 2025» як продовження діяльності мистецького об’єднання «ЧервонеЧорне» та Канівського міжнародного скульптурного симпозіуму.

‍

“Обличчя Ока» – перша сольна кураторська робота української художниці Влади Ралко. Експозиція об’єднує роботи Юрія Лейдермана, Володимира Буднікова, Влади Ралко, Бернхарда Вогта та Дітера Рукгаберле. У цій виставці історія стає не лише контекстом, а полотном людського буття, де політичне, етичне й особисте нерозривно переплетені.

Виставка є діалогом між Києвом і Берліном, адже кожна робота стає точкою контакту та комунікацією між культурами, досвідами та поколіннями, які формують складну оптику сучасності.

Скульптурний ансамбль у подвір’ї Міністерства закордонних справ України втілює ідею діалогу культур через мистецтво. Роботи Олександра Дяченка, Олексія Золотаря та Роланда Хофта формують обʼємний наратив та естетичне висловлювання, де архаїчні українські мотиви, античні образи та сучасна геометрія створюють багаторівневу взаємодію між минулим і сучасністю. 

Розміщений у дипломатичному корпусі, цей ансамбль функціонує як інструмент культурної дипломатії та підкреслює роль мистецтва у вибудовуванні міжнародних зв’язків.

Канівський міжнародний скульптурний симпозіум — це щорічна мистецька подія, що об’єднує скульпторів з України та світу для створення сучасних об’єктів із каменю на природних локаціях Канева. Симпозіум започатковано у 2011 році й він став одним із найтриваліших та найпомітніших подій кам’яної скульптури в Україні.

Симпозіум забезпечує митцям професійні умови для роботи: матеріали, технічну підтримку, резиденцію та простір для творчого експерименту. Учасники працюють безпосередньо з місцевим каменем і ландшафтом, створюючи роботи, що взаємодіють із природним контекстом та формують унікальну культурну атмосферу Канева.

Скульптури, створені під час симпозіуму, згодом знаходять своє місце в українських містах. Частину робіт уже встановлено у Львові, де майже 20 скульптур органічно вплітаються в міське середовище Стрийського парку та роблять сучасну скульптуру невідʼємною частиною публічних просторів.

‍

У 2023 році в одному з наймальовничіших місць Львова – у Стрийському парку, з’явився скульптурний маршрут. Вісім скульптур, створені переважно з сірого граніту, поєднують різні художні традиції та світогляди. Серед авторів — українські митці Олександр Дяченко, Василь Корчовий, Віталій Протосеня, Олег Капустяк, японський майстер Йошін Огата та болгарський скульптор Здравко Здравков.

Створення скульптурного маршруту стало продовженням Канівського міжнародного скульптурного симпозіуму, започаткованого у 2011 році. Цей проєкт відображає філософію Yurii Stashkiv Foundation: робити мистецтво видимим. Мистецтво має стати частиною середовища, розчинитися у ньому, залишаючи головне – зміни, які воно продукує в людях.

Фундація активно підтримує видавничі та дослідницькі проєкти, що формують інтелектуальне підґрунтя сучасної української культури. Ця діяльність є важливою деколоніальною практикою, спрямованою на розвиток та емансипацію українського культурного наративу від історичного домінування російського та радянського імперського впливу. На сьогодні вже видано 14 книжок, присвячених творчості українських митців, зокрема Влади Ралко, Володимира Буднікова, Олександра Бабака та Тетяни Міненко.

Ця багатогранна робота з видавництва книжок, академічними та професійними дослідженнями та широкою співпрацею з арт-критиками та експертами, сприяє не лише збереженню та популяризації творчої спадщини, але й формуванню комплексного корпусу знань про актуальні тенденції та процеси в українській культурі.

Фундація підтримує художню резиденцію a_brüke в Берліні, що триває з літа 2024 року та стала важливим простором для роботи митців Влади Ралко й Володимира Буднікова під час повномасштабного російського вторгнення та регулярних ракетних обстрілів їх рідного Києва. Резиденція забезпечує умови для продовження мистецької практики й представлення українського голосу в європейському культурному контексті.

У межах резиденції відбулися виставки «Форма присутності», «Особистий кабінет» і «Ботанічний Сад» Володимира Буднікова, а також «Не моя кімната», «Паперовий міст» і «Обличчя Ока» Влади Ралко. Покази проходили в Alles Mögliche Gallery, Art Space in Exile, Open Studio Künstlerhof Frohnau та інших берлінських просторах, формуючи важливий культурний міст між Україною та Німеччиною.

Місто-герой Ірпінь активно працює над новою стратегією розбудови, що виходить за межі простого відновлення та ліквідації руйнівних наслідків російських терористичних атак. У цьому процесі ключову роль відіграє культурна складова.

Ініціюючи проєкт зі встановлення скульптури “Простір медитації для монаха», авторства японського скульптура Йошіо Ягі, фундація долучається до формування сучасного бачення міста. Міська влада прагне реалізувати інноваційний підхід до відновлення, акцентуючи на відродженні культури через залучення сучасного мистецтва з усього світу. Така діяльність відповідає сучасним глобальним мистецьким практикам, де скульптура та інсталяції в публічному просторі стають потужним інструментом соціальної рефлексії, діалогу та привернення міжнародної уваги.

‍